На папері дощ, на папері лише туш,
виточенні лінії та крапки всі плавно зходяться у текст...
На папері смерть для літер
і на ньому їх життя,
і минуле не змінити,
написавши майбуття.
На папері все, як треба: стисло, стримано, без сліз...
Малювати треба ніжно, а писати можно скрізь.
Писати можно не відчутно, треба мати цьому хист.
І коли забракло думки, і коли вона живе - на папері все відверто,
якщо брешеш - так і є!
а папір це що?
Відрада! Та для когось шлях митця.
За папером ж тихо стогне ненаписане життя....
письменництво - то неабиякий сенс вигаданих думок
© Copyright: Алёна Головина, 2009
Свидетельство о публикации №109022306021
Свидетельство о публикации №109022306021
Рецензии
