Тривога мого серця

Я не Кобзар і не Тичина,
Я не мастак вірші складать.
Але наразі є причина
Слова у рими пов"язать.

І перед вами вибачаюсь,
Що мало радості в віршах.
Я скільки можу-намагаюсь
Перемогти і сум,і страх.

Завжди весела і жартлива,
Завжди охоча заспівать,
Тепер сумна,неговорлива,
Себе не можу я впізнать.

Краса навкруг,хороша днина,
А настрій-в кроці від нудьги.
Мої Росія й Україна
Тепер неначе вороги.

Політики наші,шановні панове,
Одні на Хрещатику,інші в Кремлі
Стосунки загострюють знову і знову.
Чи мало нам сонця?Чи мало землі?

Невже нам бракує небес і повітря?
Чи мало у Чорному морі води?
Невже ми забули минулі століття?
Навіщо шукати нової біди?

І серце б"ється у тривозі,
Живою раною болить.
Та вірю я,що ми у змозі
Цю ворожнечу припинить.

Уральські гори і Карпати
Нехай нас мудрості навчать!
Коли розчохлюють гармати,
То Музам треба не мовчать!




,


Рецензии
Ганна!
Дякую Вам за чудового вірша.

Запрошую Вас на свою сторінку у підбірку віршів на українській мові " А над Хрещатиком зірки "
Завітайте, чекаю.
З теплом і повагою, Геннадій.

Геннадий Сивак   23.05.2009 19:51     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.