Зорi

Моя зоря з твоєю ледь зустрілись
У вирії, що є всім гаям гай.
Ти долю невблаганную вблагай,
Щоб хоч на мить на небі залишились!

Врятуй мій промінь, що без тебе гасне.
Червоним кольором мій чорний день зігрій.
У чорну недоторканість не вір.
Ой, Ладо! Ти одна над нами владна.

Без тебе світ - примара хвороблива.
І день - не яв, і ніченька - не сон.
Без тебе воля гірша, ніж полон.
І  пісня - стогін із грудей жахливий.

Якщо же серце моє охолоне
Наступної миттевості, - нехай!
З тобою бо здолало небокрай.
Втримай його колискою долоней.

4.02.09


Рецензии
Палає з гая виплива
Ранкова, збуджена зоря...
А я немов кохання бачу,
І сльози щастя на очах,
Лазурне небо... Дивний птах,
Мене покличе навесні,
І простягаю я долоні,
Назустріч щастю і зорі...

Козловский   04.09.2011 14:06     Заявить о нарушении
Дуже дякую за зворушливий відгук, пане )
Безхмарного зоряного неба Вам! Щасти!

Натали Воробьева   05.09.2011 00:09   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.