Крізь кватирку із квартири,
Часто линув плач.
А в той час пролітав з миром,
Старий жук-рогач.
Завітав він до дитини,
На столі присів.
Про щось мовив лиш хвилину,
Знявся й полетів…
… татку, мамі й сестрі Любі,
Час новий настав.
Рева їх, Миколка любий,
Плакать перестав!
Не довідаються й духом,
Куди дівся плач?..
… може з вас хто, дітки, слухав,
Що сказав рогач?!..
Вам секрет відкрити мушу,
Куди ж плач той зник.
Жук сказав: - Як будеш рюмсать,
Відкушу язик!...
Кожен з вас хай пам’ятає,
Відкриття про плач.
Бо ж й до вас ще завітає,
Чорний жук-рогач.
Рюмса
© Copyright: Пётр Вогнык, 2009
Свидетельство о публикации №109022000240
Свидетельство о публикации №109022000240
Рецензии
