Пізній вечір. Зорі сяють...
Я іду і сам не знаю,
хто я є у цьому світі,
що мені так місяць світить.
Наді мною - темні віти.
Мерехтить у вітах світло.
У парку музики грають.
Мої очі спозирають
на проміння кольорове,
на дівочі чорні брови,
що гуляють серед ночі -
ловлять погляд парубочий.
Он пливуть гнучкії тіні,
мов веселки спектроліній:
там лунає дискотека.
І у грудях - наче спека:
стукотить у білі скроні
молодої відгук крові -
вже роблю я перші кроки,
та... гальмують сиві роки.
Пiзнiй вечiр
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021802707
Свидетельство о публикации №109021802707
Рецензии