Раптово очі правдою умились,
І час брехні розкритої настав,
Вуста мої щодень за вас молились –
Ніхто не попередив, не сказав.
Чому ж цей світ, як ворог, відвернувся,
І грішні стали, що були святими,
І гнів раптово в крик чийсь обернувся,
І заіржавіли слова – були ж недавно
золотими…
***
© Copyright: Галина Базильчук, 2009
Свидетельство о публикации №109021704272
Свидетельство о публикации №109021704272
Рецензии
