Ну що писати?...
Машинобуквість не одкривається сутьтію,
Навіть слова боїться однодолевого
Однайденого одвічного одинокого одного
Ти у просторі між канад і австралій, на сухому камені піднебесся
Я – у просторі поміж джунглів і степів вковилений ви-із-драний (копитАми сердечного гону)
Ми – на перині зірок колючких, пухнастих, одвічних
Щасливі люде
Ми – мить
В озонні, майже в убогій люті –
Пригортання…
Многосонцево
Ранки нас одкривають
momentum aeternum
© Copyright: Иван Славко, 2009
Свидетельство о публикации №109021306434
Свидетельство о публикации №109021306434
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.