За мною гнався кінь скажений,
і я тікав, мов навіжений...
Прокинувся - коня чортма...
тікав, виходить, я дарма.
Та раптом, чую, за дверима,
поблизу, щось страшенно грима.
Прислухався... Та це ж життя -
скажене нинішнє буття!
І я не знаю, як же бути,
чи, може, знов мені заснути?
Таке у мене почуття:
який не був би кінь шалений,
можливо, навіть і скажений,
та... не страшніший за життя.
За мною гнався кiнь...
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109020705490
Свидетельство о публикации №109020705490
Рецензии