Я боюсь залишатись один…
Немає тому ніби і причин
А все ж мене лякає пустота.
Не зрима, гола самота
Що хробаком повзе по спині
І гіркотою стає в слині
І страхом серце давить біль
Не знаю я уже відкіль,
За що мені оця гидота
Ця безпричинная турбота
Знов страхом серце давить біль.
В моєму морі стоїть штиль
І вітром напнутих нема вітрил
Сильних колись немає моїх крил
Моя вже витхнулась душа
Не варте все це ні гроша
Як далі йти мені не знаю
Нового навіть не шукаю
Живий і тихо помираю
І страхом серце давить біль.
Страх самоти
© Copyright: Книжная Пыль, 2009
Свидетельство о публикации №109013100623
Свидетельство о публикации №109013100623
Рецензии