Ой, край поля

               Ой, край поля , попід гаєм
               Стоїть старий дубе
               Його вітри не зламали
               Ще стояти буде
               Під тим дубом, попід гаєм
               Могила чорніє
               В тій могилі козак лежить
               Кінь втікти не сміє
               Ой ти конику мій вірний,
               Хоч води напийся
               Скажи коню моїм рідним
               Де я забарився
               Хай не плаче стара мати,
               Хай батько не тужать
               Чорноброву  дівчиноньку
               Хай з іншим одружать
               Хай два брати моїх рідні
               Та й коней сідлають
               Нехай моїх вороженків
               Жити не лишають
               Хай сабельки свої гострять
               Крові не жаліють
               Нехай вільну Україну
               Вражим трупом вкриють
               Нам кровиці - не боятись
               Земля все сховає
               Де кровиця пролилася –
               Садок зацвітає…