Пантрує Час за копошінням людства.
Вже зріє в космосі розплата...
Бо на землі - безумство й самогубство,
і часто брат йде проти брата.
З глибин віків лунає вічний поклик
забутих пращурів далеких.
Їх душі праведні ще не замовкли -
над нами тужать, як лелеки...
А в небесах печаллю й сумом віє
й жорстокістю середньовіччя...
І вся планета до сих пір хворіє
на Каїна синдром одвічний.
Бо миром завжди правлять скудоумні,
до втіхи і багатства ласі...
А людство нерозважливо й бездумно
себе стирає в Книзі Часу.
Чи то диявол так зробить замислив?
Від крові вже планета змокла...
Над людством, як зла доля, вже нависла
жорстокість... Наче меч Дамокла.
Одумайтесь! Ми всі, земляни, - браття!
Вже проростає зла насіння...
В цім хаосі не встигнемо зібрати
давно розкидане каміння...
січень, 2009
Синдром Каiна
© Copyright: Анна Корниенко, 2009
Свидетельство о публикации №109012802606
Свидетельство о публикации №109012802606
Рецензии
Наверное, Украина шедрее всех других славянских земель на поэтические таланты. Солнечные просторы!
Сама печаль носит иную окраску, чем у северян - наполнена энергией.
Ольга Чепельская 28.01.2009 19:55 • Заявить о нарушении
Сама печаль носит иную окраску, чем у северян - наполнена энергией.
Ольга Чепельская 28.01.2009 19:55 • Заявить о нарушении
Благодарю за хорошие слова о моей Родине!
Или мы соотечественники, Ольга? Думаю, что да, поскольку Вы правильно
поняли моё стихотворение...
Заходите ещё, буду признательна!
Анна Корниенко 28.01.2009 20:06 Заявить о нарушении
Или мы соотечественники, Ольга? Думаю, что да, поскольку Вы правильно
поняли моё стихотворение...
Заходите ещё, буду признательна!
Анна Корниенко 28.01.2009 20:06 Заявить о нарушении