Іще одна душі сторінка,
Туманом вкрита в ясний день.
Болить вона за Україну,
Серед веселощів й пісень -
Отих сліпих, що прославляють,
Скрутний, кріпацький нині час.
Із-за кордону нам вливають,
У людські душі страм та грязь.
Не для вкраїнського народу,
Що взнали долю кріпаків.
В сніданок в ступі товчуть воду,
В обід жують зацвілий хліб.
А дехто й світла не вмикає,
Лягають спати просто так.
Що завтра жде?.. – не знає й влада,
На це не виділений час.
Не бачить сліз, живе далеко,
В туман і в дощ їй світлий день.
Народ вмира-є-є!..
– Слухай, Ненько-о-о?!..
... а ти весела від пісень.
Болить душа за Украiну
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109012701114
Свидетельство о публикации №109012701114
Рецензии