Заплющюю о4i i кожноi но4i
В нестямi шепо4у: «Не хо4у,нехо4у…»
Щось треба зробити,щоб серце розбити,
Тебе розлюбити i вже не хотiти.
Тепер не бажаю Я 4ути «Кохаю»,
Можливо,вмираю?Й сама Я не знаю.
Живу,як амеба;всi думки-про тебе.
Благаю Я небо: «Не треба,не треба…»
Не треба кохати,та що вже казати?
Вже досить страждати й но4ами не спати.
I Вищого Суду Менi вже не буде.
Кохати Iуду не хо4у,не буду.
Все треба забути,думки перемкнути,
Клю4i повернути й навiки заснути.
«Прощай,милий хлоп4е…»-тобi прошепо4у,
I снитись щоно4и тобi вже не хо4у…
лето 2005
***
© Copyright: Юлианна Свобода, 2009
Свидетельство о публикации №109012200985
Свидетельство о публикации №109012200985
Рецензии