Ловец одиноких душ
І в полоні своїм тримала,
До тих пір поки сил не стало.
І тепер відпускати мушу.
Відчиняю дверцята кліток...
А вони відлітати не хочуть.
Хоч вже ніжностей не шепочу,
Бо вже звикла мовчати гірко.
Свидетельство о публикации №109012005217