Сумнi часи

Сумні часи настали, мамо!
Ми забуваємо тебе,
Не пам'ятаємо "Реве
Та стогне..." - нащо треба!
Я краще буду як амеба
Жити, не дивлячись на небо,
На сонце ясне, зорі - ще бо!
Сумні часи настали, мамо!

Сумні часи настали, батьку!
Ми другові нічого не дамо.
Та хай йому - пройде само.
Але вночі, в м'якій постелі,
Немов тарган пробіг по стелі,
Лізуть у голову думки,
Та в тих думках одні крапки.
Сумні часи настали, батьку!

Сумні часи настали,друже!
Ти вже не друг, а лиш знайомий
І по значущості аж сьомий
У списку довгому потреб, бажань і забаганок...
Та пам'ятай, настане ранок.
Ранок життя, сонячний ранок!


Рецензии
Так багато хто може написати - і червоні і білі і зелені. "Так" - без конкретики. Прийде сонце - ніч піде!
Ділюся з Вами своїми роздумами щодо необхідності і доцільності деталізації творчості. Щоби було чітко окреслено проблему, задачу, засоби і роль кожного в подоланні проблеми, бажаний результат. І все те ми маємо пропонувати читачеві не сухо-декларативно, а по-людськи, з емоціями й інтригами. Ви пишете:"Буду рад рецензиям и конструктивной критике)". Я теж буду радий Вашим зауваженням. Олег

Олег Омелянчук   08.10.2012 17:21     Заявить о нарушении
Щиро дякую, Олеже!

Сечевой Стрелец   16.10.2012 22:34   Заявить о нарушении