Дивлюся на твою світлину
Й стидаюся, немов краду.
Мабуть, у непогожу днину
Зустрів тебе я на біду.
Зустрів тебе... і закохався...
Раніше так любив свободу,
А зараз сам іздивувався -
Гордість ізникла, ніби в воду.
Можливо ти все знаєш й так.
Все зрозуміла і без слів моїх,
І міг би я це не писать, однак...
Не можу без них - простих, банальних,
непустих.
Можливо, спалиш ці рядки,
Та хоч на мить мене згадаєш.
Тут зайвими були б крапки
Після зізнання: "не/кохаєш"
Ей...
© Copyright: Сечевой Стрелец, 2009
Свидетельство о публикации №109011804457
Свидетельство о публикации №109011804457
Рецензии