Доля митця

Ноги болять, кості ламає
Але танцюй – це є доля твоя
Так танцюрист біль свою долає
Як ніхто інший знаю це я
Якщо б ви знали як остогидли
Ці репетиції схожі на жах
Та при закінченні овочем стиглим
Танець з’являється в наших ногах
Тіло моє як суцільная рана
Місця немає – усе перелом
Та нагорода за всі ці страждання
Плескіт потужний глядацьких долонь
Дякую вам мої дужії ноги
Є в мене сила і є в мене хист
І я не хочу сходити з дороги
Я ж бо крім того “народний артист”
Як я виходжу з лаштунків на сцену
То відчуваю бадьорий “кураж”
Все забуваю і навіть проблеми
Вже не існують я входжу у транс
Танець скінчився і ми танцюристи
Впевненим кроком йдемо на поклон
Сумніви геть –ми “народні артисти”
І вдячні звуки беруть нас в полон
Миті тріумфу в години складаю
Й кожен із них особливим стає
І з нетерпінням прем’єри чекаю
Й оплесків дяка старання моє
Саме для цього артист і страждає
Радість приносячи людям сумним
Крок, і стрибком я в повітря злітаю
Й потом стікає нанасений грим
Танець народний – несе дужу зміну
В зранену душу танцю рабів
Мушу я бути тим, в ту хвилину
Ким би я бути ніяк не хотів
Хоч і здається заплутана фраза
Зараз пояснення вам приведу
Танець іспанський, наприклад, й відразу
Граю іспанця – іспанцем стаю
Кращим для мене є танець Вкраїни
Я українець і граючи роль
Не потребую вказівок і гриму
Кров бо підскаже потрібну пароль
Як вибирав цю дорогу нелегку
То точно знав, що я мушу тримать
Мого народу, як то кажуть, марку
Й краю культуру танцем підіймать
І хоч багато трюків і зл;тів
Можу зробити танцюючи я
Але без ваших натхненних куплетів
Буде даремною праця моя
Яку як море штормуюче нині
Вуи піднімаєте хвилею фраз
І відчуваю я дотик приємний
Чуючи слово: “Браво – ще раз”