Криза, криза...

Криза, криза всюди криза
Де б ти не був, куди не глянув.
Хоч би зростав, а хоч і в'янув,
Тебе завалить, в тебе влізе.

І ти єством її почуєш,
Бо їсти хочеться завжди.
Не скажеш шлунку ж ти "зажди",
І не поївши заночуєш?

Зайдеш в крамницю - знов вона
На тебе дивиться з прилавку
І посміхається, мов мавка,
А ти на неї "Ач, чумна!"

І йдеш похмурий ти додому,
Та невеселий - от біда!
Та клята криза все зміта,
Така близька вже і знайома.

Ти її тихо проклинаєш
І Бога кличеш в допомогу,
Та пориваєшся в дорогу
Й життя повільно забуваєш...


Рецензии