Зажди, не залишай мене саму
У цій пітьмі, у темряві шаленій,
Бо страх великий перед нею в мене,
Тому не залишай мене саму.
Коли ти йдеш, я ніби глузд втрачаю
І починаю бачити в кутках
Потвор жахливих з кров'ю на руках,
І більш нічого вже не помічаю.
Поряд з тобою жахи відступають,
Потвори знов ховаються у тиші.
Я чую, віти вітерець колише.
І я спокійно очі закриваю.
Не знаю, хто ти, янгол чи диявол.
Мені це, чесно кажучи, байдуже.
Лиш про одне тебе благаю дуже –
Щоб ти не залишав мене саму…
Не залишай мене саму...
© Copyright: Риасса, 2009
Свидетельство о публикации №109011004326
Свидетельство о публикации №109011004326
Рецензии