Щось сталось

Сьогодні згинула упертість,
Пропала впевненість моя...
Сьогодні сталось щось напевно...
Напевно, бо суцільна сумота...
 
Не граю я ні в ігри, ні в любов,
Я просто хочу бути лиш як всі:
І в злагоді, і в мирі - знов і знов...
Та щось все якось не у тому дусі..
 
Забракло сили і сміливості сказать,
Не вистачило духу відновитись...
В думках лише одна біда "програть"...
Чому програти? адже можна битись!

До кого йти мені, мої ви янголята?
Кому молитись, щоб провину залатать?
І хочу працювати я завзято...
Та щось не так, не знаю як сказать...
 
Такеє відчуття, що хтось-то заздрить,
Що хоть перебирає почуття.
Що забирає вдачу, нею марить...
То - зло. А зло ж бо має вороття...
 
Прокинулась я - Боже, то був сон,
А може не збагнула я про вчора?
І може то було, а може знов -
Беруть мене печалі і покора...
 
Сумління не дає спокійно спати,
Я прокидаюсь щось і думаю собі:
У чом провина? Дай собі згадати...
Ні в чому - просто ти є ти...