Екзистенц1я мене

Хвора тиша
Вітає
Незнайомця у хмарах.
Чомусь їй
Так незвично
Зачиняти змій
У шафі...
Посеред закутку
Чужих будинків
Мої думки –
Висновок самознищення.
Саме тому
Шлях до ешафоту –
Спустошений рай.
Навіть дощ
Не поглине
Хаосу чорних дір.
Мурахоїдні картини
Чують
Апокаліптичне зітхання –
Гниття земної
Кулі.
Сокира
Шкіряного сонця,
Як завжди,
В клітинку...
Власну чи придбану
Варварством –
Байдуже.
Помиляються насмерть
Лише раз –
В уламках
Вулканічної
Шизофренії...


Рецензии
Маша, привет!!!
Классное стихо!
после "чомусь", в четвертой строке убери запятую.
Поздравляю с Новым годом!!! Пусть все мечты сбываются!!!

Константин Куликовъ   05.01.2009 17:56     Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →