Як я в спiлцi побував

І я був в колі тих, хто пише,
-  Сказав найстарший: - розібрать!
 Поет для братії не лишній!
- А менший: - він нам і не брат...
Не поет, а вуличний бунтар,
Коли ж до віршів має хист,
Книжковий є печатний лист,
То хай бубнить, як паламар...
... ще довго радились, рішали,
Та все ж на секцію зібрались.
Від глухоти недопочув
І ледь не трапився конфуз.
Почулось сесія мені в той час,
О, Господе!.. - який розмах!..
... не сесія, а секта, Божий страх!!!
Тримай в кишені дулі як оглох...
...отак шепнула  жіночка у вухо,
Хоч і поради я  послухав,
Все ж  віршами здолати зло старався.
Та де там, зовсім марно намагався.
Вони ж сиділи, ніби сонні,
Що правда й хлопали в долоні.
Хвилин за десять - обірвали...
О, що творилось в загальнім залі!..
Оті, що книгу, при вході,  взяли,
А не за дві неділі наперед,
Беззубі, вуса пожували,
Баньками вп'ялись, як мухи в мед!..
... і то не так, моє не те,
Не може кішка сидіти на вікні...
А то "молодший"  в мить тих обірве,
Хто прихвалить бажав мої пісні...
А де-кому о, Боже, впало в око,
Що з вулиці поет на них повьокав.
На тих, що несли чорт-зна-що,
Ще й язиком  від сраму  цмокав...
...Оті! - що мою книгу випускали,
 О, бездарі!.. - й вони  критикували!...
А їх колега за дверима слухав,
Як за дві дулі розкатали...
То що ж тим людям гріх від Бога,
Якщо душа у них мов лід.
Зростили птицю лиш для того,
Щоб потім стрільнути їй вслід!
... заключне слово таки дали,
Та жаль, засохло воно в горлі.
Одначе вирватись потім стало.
... А судді хто!!!.. - душі вандали,
Без вас світ  книга обживає,
І свій доносить людям спів.
Не обливає отих страмом,
Звертать увагу, автор не хотів.

                ***
...ото ж бо, ви вже,  любі читачі,
Безбожникам тим пробачаю.
А ви читайте щиро, від душі,
Лиш чинно Ваші відгуки сприймаю.