Я присягаюся прострації кохання
У вірності незрілих чаклувань.
Застерегти від гіркого зітхання
Загублених у темряві світань.
Реалізую все, що писане роками
І не прочитане ще досі до кінця.
Сіктиму щастя всіма батогами.
Та поведу прокляття до вінця.
Відсутність діалогу у розмові
Спіткало болем жити в ці літа.
Не винна Я у безпритульній змові
Не винна Я. Але моя біда.
Біда, у тому що не в змозі пам'ять
Стирати строки і фрагменти зі сторін.
Сповите сутінками прожите кохання.
Та прокляте життя моїх рівнин.
Я зрадників карала і губила.
Пробаченням благословляла все.
Хіба це я всю совість розгубила?
Спасибі тобі, молодість за це.
Я присягаюся прострації кохання
У зрілості магічних чаклувань.
Хіба є сенс застерегти світання
Від вічних та наврочених зітхань?!
Я присягаюся
© Copyright: Юлия Саулина, 2008
Свидетельство о публикации №108123100348
Свидетельство о публикации №108123100348
Рецензии