Заведи мене в далечінь
У далеке-далеке поле,
Заховаюсь в небесну синь
Не вернуся сюди ніколи.
Залишусь серед буйних трав,
Підберу собі в друзі небо,
На багряні вогні заграв
Я дивитимусь вже без тебе.
На світанку, коли тобі
Заглядатиме інша в очі
Заховаюсь в траві–журбі
Де роса мені очі змочить.
Лише вітер–пустун мені
Подивитися зможе в вічі,
Як збагне це роса чи ні
Співчуття може лиш засвідчить…
Заведи мене в далечінь
У далеке-далеке поле,
Якщо хочеш то там покинь
Тільки вже не шукай ніколи…
1986
Заведи мене в далечiнь
© Copyright: Валентина Толошная, 2008
Свидетельство о публикации №108122500365
Свидетельство о публикации №108122500365
Рецензии
