Третяк Фросині
Сидить бабуся на осонні.
В очах печаль і гіркота...
Тремтять натруджені долоні
І пестять сірого кота.
Життя минуло. Дев'яносто -
Як день один, як мить одна,
Яку прожити так непросто!
Вже чашу випито до дна...
Було всього - війна й розлука.
Любов, як повінь, сон-трава...
Та серце краяла розпука,
Бо в тридцять літ - уже вдова...
Тож побіліли рано скроні
Я життя прожито в самоті.
Та щастя є - дві любі доні,
Онуки, правнуки, зяті...
О мила молодість далека!
Нема до тебе вороття...
Заклекотів в гнізді лелека -
Наш символ вічності буття.
Буяє осінь в падолисті,
Туман на землю наляга
І осокори срібнолисті
В холодний смуток одяга.
Не за горами та година,
Що візьме неню в небуття...
Та вічно хай живе людина,
Яка продовжує життя!
жовтень, 2003
Слово про матiр
© Copyright: Анна Корниенко, 2008
Свидетельство о публикации №108122002238
Свидетельство о публикации №108122002238
Рецензии
Дуже менi сподобався Ваш вiрш, Анна. Викликав стiльки теплих почуттiв i спогадiв. Дякую Вам за таке чудове "Слово...". Щастя Вам та натхнення.
З повагою,
Александр Святогорский 23.12.2008 22:45 • Заявить о нарушении
З повагою,
Александр Святогорский 23.12.2008 22:45 • Заявить о нарушении
І Вам спасибі!
За відгук, за побажання. Заходьте ще!
На порозі Нового Року зичу Вам, Олександре, Щастя, Натхнення, Любові!!!
З новорічним привітом,
Анна Корниенко 24.12.2008 16:45 Заявить о нарушении
За відгук, за побажання. Заходьте ще!
На порозі Нового Року зичу Вам, Олександре, Щастя, Натхнення, Любові!!!
З новорічним привітом,
Анна Корниенко 24.12.2008 16:45 Заявить о нарушении