Вiльне падiння

Вільне падіння, а серденько - твердь,
неба склепіння на дні піднебіння,
словонароджую. Слово, як смерть -
з уст облітає вірності пір`ям.
Межі почутого - склеп для повір`я,
здогадом в`язнуть у кинутих тінях.
Тіней опалих набралося вщерть.
Груди налиті -  під в`язами міх,
згустком підв`язаний - зашморг емоцій,
змінами вітер як біг - не добіг,
а зупинився - то стало колоти,
де калатало, тішилось "потім",
ніби тепло у сигарному коці.
Я відтепер став липкішим за сніг,
ватою з цукру - моє резюме.
Буду ліпити не бабу, а бабку -
звук палатальний повітря займе,
крила прозорі, теплоязичий
спалах вібрацій в темряві тиші.
І набігатиме в здогади крапка,
в межах почутого - легко і гладко,
вільне падіння - думок макраме.

15 Грудня 2008


Рецензии
Ура!Я знайшла людину,що пише українською!:)Дякую вам велике за ваші вірші,вони дуже гарні!Буду у вас постійною гостею:)
З повагою,Оксана.

Оксана Стеценко   09.05.2009 22:43     Заявить о нарушении
Вітаю Оксано,
Звичайно - заходьте - завжди втішений гостями.
(змазує одвірки медом)
Дякую,
Л.Ю. :)

Юрий Лазирко   11.05.2009 07:54   Заявить о нарушении