Невже душа моя втамує спрагу,
Коли мій келих повний по вінця?
Ця ніч-лише задля розваги
Ця пісня ллється без початку, без кінця...
А всі обличчя-це одне велике дійство,
Палае музика, злітае і сплива.
Ти не підходь сюди занадто близько,
Бо від кальяну колом голова.
Чого від мене хочете, мисливці?
Я -не легка нажива, я-сама своя.
Я не "мала", не "крихітка", я воля-птиця.
Легко із ваших рук спархнула я.
Ця ніч мабудь ніколи не скінчиться...
04 марта 2008г.
Невже душа моя втамуе спрагу?
© Copyright: Елена Чавгунова, 2008
Свидетельство о публикации №108121502003
Свидетельство о публикации №108121502003
Рецензии