Девальвацiя Слова

Чесні, прозорі, чіткі та порядні,
переконання глибокі, як вир.
Не амбіційний, відтак — другорядний,
сумно — на жаль, не існує цей звір.

Купки «свідомих» стануть армадою.
Янкі, ґоу хоум [1] — вже не чемний девіз.
Нехтують будь-чим — Законом, громадою,
так, наче ми — купка старих валіз.

Так, наче ми — полонені недолюдки,
так, наче ми — геть усі — кріпаки.
Мачуха нас відіслала по проліски,
де замела хуртовина стежки?

Де ж ви, братерство, від Січня до Грудня?
Чом, Брате Квітню, не прийдеш на мить?
Ай ем он д’юті. [2] Хто тут відсутній?
Розум? Ще маю! Серце? Горить.

Всі девальвації з Фондами, Блоками —
хай собі йдуть під чотири чорти!
Ще махінують собі із офшорами…
Час ще не витік, нам хрест ще нести,
та не терново-голгофними стежками;
як розіпнуть, то далеко не всіх! —
Тих, хто погодився здатись із рештками,
хто добровільно впадає у гріх,
тих, хто буденно щомиті знеславлює
людяність, людство, тим більше — народ.

Зможемо ще ми пишатись Державою,
якщо віднайдемо їй антидот.
ніч на 30 червня — 8 грудня 2008 р.
Примітки:

 1 — «янкі, йдіть додому» — те, що кричали до американців у В’єтнамі;
 2 — шкільне «хто чергує?».