Спiраль

Скоро повернемось знову до блогів і чатів,
За філіжанкою кави вестимемо боротьбу.
Зникне засмага, сховають принади дівчата,
Все як звичайно… Не нам зупиняти війну.

Ми лише люди. Ну що нам із того, що десь там…
Гинуть солдати – втрачають синів матері.
Телеекранні картинки – статистичних рядків перехрестя,
Все як завжди, розривати не нам ланцюги.

Скільки ще часу потрібно – змінити історії коло?
Хай по спіралі, але в інший бік хоч би крок!
В рабській залежності знов звинувачуєш долю,
Як зазвичай, промовчиш, мій терплячий народ?

8.08.2008


Рецензии