Ти поцілуй мене губами винними,
За слабкість цю себе не чуєм винними.
Пече Твій погляд, як вогнена лава.
Хитке повітря... І скрипуча лава...
Натхненно вітер за вікном співа про зорі,
Шепочуть стиха дощики прозорі.
У сОбі відкриваємо світи...
Мені довіку зіркою світи!
В Твоїх очах читаю "Чи не сон це?"
Ні, милий. Поспіши, бо сходить сонце.
Ми будемо косити ранки косами,
Ти босий. Я з розплетеними косами.
Дмухнеш, зженеш утому із повік,
З Тобою не розлучимось повік.
І смакуватимемо ягодами ласо,
І одне одного спіймаємо у ласо.
Від мене не втечеш в незнаний край.
Ти серденько розлукою не край.
Спитаю "В нас лишається надія?"
"О, так, допоки поряд Ти, Надія."
І все життя-неписаний роман.
Моя любов. Твоя любов. І наш роман.
07.11.2008
Казочка про кохання Омон м чна рима. Спроба
© Copyright: Бараненко Олена, 2008
Свидетельство о публикации №108120702103
Свидетельство о публикации №108120702103
Рецензии
На лассо не ловят, ловят либо лассо, либо в лассо, В Вашем случае будет
"у ласо" либо "до ласо"
Удачи.
Олег Васильченко 07.12.2008 14:56 • Заявить о нарушении
"у ласо" либо "до ласо"
Удачи.
Олег Васильченко 07.12.2008 14:56 • Заявить о нарушении