(навіяно творами Ірен Роздобудько)
Вона з"явилась невідомо звідки,
І щезне вмить в незнане Нікуди.
А Ти шукатимеш до скону віку
В чужих серцях залишені сліди.
І незабутнім поглядом вогненим
Підпалений,
Ти тлітимеш в житті,
І не збагнеш-навіщо полоненим
Зробила?!
І що мала на меті.
Неначе куля крізь життя майнула
І тільки шрам залишила навік.
О, загадкова жінко!
Ти-минуле.
В майбутнє ж завжди прагне чоловік.
Ти поверни йому нетлінну пам"ять,
Віддай тепло недоспаних ночей
І загаси все те, що ще палає
Від іскри пристрасті безжалісних очей...
...Віддала.
Загасила.
Відпустила.
А він натомість втратив сам себе.
Бо не у волі чоловіча сила,
А у коханні до жінок живе.
листопад,2008
Загадкова
© Copyright: Бараненко Олена, 2008
Свидетельство о публикации №108120202428
Свидетельство о публикации №108120202428
Рецензии
З останньою строфою згоден цілком! Сподобалось
Александр Воскобойник 16.12.2008 14:27 • Заявить о нарушении
Александр Воскобойник 16.12.2008 14:27 • Заявить о нарушении
Якщо вже чоловік згодився, то не марно я писала.
Щиро вдячна Вам )))))))
Бараненко Олена 16.12.2008 16:03 Заявить о нарушении
Щиро вдячна Вам )))))))
Бараненко Олена 16.12.2008 16:03 Заявить о нарушении