911

боюся року, що гряде,

боюся почувати страх того,

що народилося маля, якому випала лихая доля

моєму світу стати ворогом і катом...

він - поряд, чую серця стук його

та бачу alfa, beta, theta ритми на дисплеї,

передбачаю старт подій невідворотних,

які скорботи врожаєм з одної визріють зернини...


Рецензии
Можна розбити чоло об телефон - все одно ніхто не врятує від цього страху. Тому не варто боятися неминучого, чи нє? :)))

Любовь Либуркина   25.11.2008 23:00     Заявить о нарушении
Так, Любо, боятися не варто, тим паче неминучого. Цей вірш не є персональним, він є довільним перекладом мого англомовного віршу, який я написав перед роком трагедії в США.

Дякую за відгук!

Валео Лученко   26.11.2008 10:06   Заявить о нарушении