Ти казав і хитав все на вічність.
І у всьому винив лише долю.
Ти залишив в минулому гідність,
Бо вона не давала покою.
Ти живеш в позолоченій клітці,
І не хочеш дивитись за грати.
Ти старий у юнацькому віці,
Що ще можна у тебе забрати?
Не дивись ти на мене з-під лоба,
Я лише розірвала ту плівку,
За яку ті ховався всі роки.
За якою ти вбив в собі зірку.
Другов
© Copyright: Евгения Елифёрова, 2008
Свидетельство о публикации №108112101443
Свидетельство о публикации №108112101443
Рецензии
