Небо, я чую твій голос.
Шепіт вітрів і дощу.
І я - вже не я.
Ти - вже не ти.
Чьїх ти хлопець будешь,
Чьїх очей ти збувся?
Як ти будешь жити,
Хто тебе полюбить?
Хто тобі відкриє
Двері щастя й волі?
Хто тобі накриє
Стіл? Рубаху зшиє
Хто?
Небо, я нарешті знайшов
Шлях волі, кохання й весни.
І я - вже не я.
І ти – вже не ти.
Хто напише правду
На чолі й на стінах?
Хто зупине кулі,
Сердцем хто зігріє?
Хто не стане іншим
На війні й в печалі?
Хто не втрате віру
В Бога і в країну
Хто?
Хто
© Copyright: Константин Кондратюк, 2008
Свидетельство о публикации №108111602383
Свидетельство о публикации №108111602383
Рецензии