Холодний світанок... Холоднії руки...
Твій погляд, упертий в просторінь часу.
Єством відчуваю вже подих розлуки...
І я, як та свічка від подиху, гасну...
А я ж пломеніла вогнем, фейєрверком!
І очі іскрились, і серце палало!
Тепер навкруги все раптово померкло.
І холодом й болем нам душі скувало...
Ледь чутно "Прости"... І холодний цілунок...
Ти зник, як тепло, що єднало донині,
Залишивши холод... І свій подарунок -
Зів'ялий намиста разок з горобини.
листопад, 2008
Холод
© Copyright: Анна Корниенко, 2008
Свидетельство о публикации №108111201542
Свидетельство о публикации №108111201542
Рецензии