Тебе дратує, а мені до вподоби.
Усі щасливі, лиш ти не в змозі
Зробити цей крок, добившись згоди,
Я знаю, ненависть ще на порозі…
Прожени її, як колись мене,
Тобі стане легше, ось побачиш,
Невдовзі мряка з життя мине,
І я, можливо, тобі пробачу,
Все те, що серце моє протинало,
Немов ножем по болісній рані.
А я чекала, щоб добре стало,
і я змогла «Ні!» сказати омані…
Не бачу нічого, що б заважало
Мені із тобою бути разом,
Але якщо досі ти так не вважаєш,
То покінчимо із цим всім відразу!
Мене дратує твоя природа,
И те, що по-іншому ти не можеш,
Але ж я хочу добитись згоди.
Хоч знаю, ненависть ще на порозі….
Ненависть ще на порозi...
© Copyright: Юлия Солярчук, 2008
Свидетельство о публикации №108110302904
Свидетельство о публикации №108110302904
Рецензии