Антисвiт

Вікно відкрите глядить
Оком своїм невсипущим мене
Стрибнути страшно мені
Скоро кінець вже якби
Той світ горив сильно прямо
Довго вогень
Ішов
Палив
Наші хати наші душі бив
Дірак
Відкрив
І сам вже пожалів
Засмаг
Дощем
Холодним снігом
Зігрівся я і ше
Пішов
Заніс
Забрав
Все шо було моє
Кидав
Каміння зі скелі у ліс
Шо вже аж не горів
Дзеркало думає
Мене
За мене мене зображає себе
В мені
Собі
Забирає той ліс
Шо ніби уже не грів


Рецензии