Вікно відкрите глядить
Оком своїм невсипущим мене
Стрибнути страшно мені
Скоро кінець вже якби
Той світ горив сильно прямо
Довго вогень
Ішов
Палив
Наші хати наші душі бив
Дірак
Відкрив
І сам вже пожалів
Засмаг
Дощем
Холодним снігом
Зігрівся я і ше
Пішов
Заніс
Забрав
Все шо було моє
Кидав
Каміння зі скелі у ліс
Шо вже аж не горів
Дзеркало думає
Мене
За мене мене зображає себе
В мені
Собі
Забирає той ліс
Шо ніби уже не грів
Антисвiт
© Copyright: Павел Тамерник, 2008
Свидетельство о публикации №108110100134
Свидетельство о публикации №108110100134
Рецензии
