Я режисер своїх надуманих рядків.
Не режисер своєї вдачі, долі,
Бо безліч перепон і стовпів,
Перед якими я билинка в полі.
І вищий суд, і підлість світу
Тягарем сприймаю і пливу,
А вранці одягти усмішку щиру
Не забуваю – серед людей живу.
Я режисер звичок шкідливих,
Не режисер падінь і помилок,
Та все ж таки хвилин щасливих
Не обминаю, бачить Бог.
Я режисер потаємних думок.
Солодитись мріями не перестану,
Не зачиню я душу на замок,
В палкій любові кригою розтану.
Я режисер своiх надуманих рядкiв...
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2008
Свидетельство о публикации №108103101758
Свидетельство о публикации №108103101758
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
