Падає донизу
Туди де живе
Ніхто
Наснилося зрання
Як привид часу
Шо був колись
Молодим як ми
Але зростає прірва
Між нами
Але росте чуже
На своїй землі
Зірки сміються
Поглядом
Світ
Горить під ними
Як у вогні
Синє синє синє перо
Як лід
Ніхто з’їдає
На ранок людей
Ним стане герой
Шо поборе його
І скоро проллється
Жовч і кров
І скоро з сукровиці
Стане в нас шкло
Зірки сміються
Поглядом
Світ
Горить під ними
Як у вогні
Синє синє синє перо
Як лід
Ніхто дивиться
Ночами в безодню
Своїх потаємних
Бажань шо були
Та здохли душею
Свого ж хазяя
Як він
Ніхто не повернеться
Ніколи додому
Бо з’їв він мільйони себе
Бо більше не є він собою
Він втратив своє я
Він став як загал
Він більше ніхто
Ніхто більше не він
Безодня
© Copyright: Павел Тамерник, 2008
Свидетельство о публикации №108103000092
Свидетельство о публикации №108103000092
Рецензии