Над річкою, як оксамитом
Туман розлігся, заплелись
У верби віти, в’яне літо,
Птахи за обрій подались.
З натхненням дмухає у воду,
Безпечний вітер, тихо скрізь,
Милується своєю вродою
Осіннє листя, що колись
Співочій зеленню так грало,
Тепер жовтіє цей наряд,
І сонця легке забрало
Його оживить, та навряд.
Така тут тиша. Сонна млява
Оповиває, коливає,
Останніх променей так мало
І все навкруги засинає.
Вечiрня дрiмота
© Copyright: Лара Песенка, 2008
Свидетельство о публикации №108102504010
Свидетельство о публикации №108102504010
Рецензии
ЛАРОЧКА!С ДНЁМ ПОЭЗИИ!Замечательно у тебя получается природа на украинском.
Лиза Столетова 22.03.2013 00:45 • Заявить о нарушении
Лиза Столетова 22.03.2013 00:45 • Заявить о нарушении