Сп'янілі вуста від твоїх поцілунків,
Закохана в вічність-навіки одна...
Життя дарувало лиш кілька дарунків-
Один-це кохання, а другий-весна...
Життя дарувало,та доля нестерпна,
Навіки забрала дарунки мої...
Та далі піду, покажу,що уперто
Кохання своє в темноті віднайду!
Загублене в травах,омите росою,
Я вранці з тобою його віднайду!
Сп'янілі вуста, коханий зі мною
І знов від кохання в очах я тону!
(29.05.08.)
Дарунок життя...
© Copyright: Кузьменко Ирина, 2008
Свидетельство о публикации №108102202666
Свидетельство о публикации №108102202666
Рецензии