Мамі
Я в роздумах сиджу біля хреста
і пахнуть чорнобривці в день осінній...
Яка,виходить, істина проста -
відмучившись, чекати Воскресіння.
Чи мають спокій там твоя душа
і тіло твоє змучене, матусю?
Чи Бог гріхи прощать не поспіша
і ти ще й там страждати тяжко мусиш?
Як за межею? Є райські кущі?
І чи ростуть там наші чорнобривці,
як біля хати - такі ж пахучі?
І як тобі із Богом наодинці?
Він має все простити... Бо гріхи
твої без умислу. Жила ти чесно.
Та будеш довго в небутті - віки...
А як настане Судний день, - воскреснеш.
Так сумно, мамо! Я знаю тільки -
те, що було не так, - тобі проститься...
...А в чорнобривцях порпалася бджілка,
як матінка, - невтомна трудівниця.
18 жовтня 2008 р.
Чорнобривцi
© Copyright: Анна Корниенко, 2008
Свидетельство о публикации №108101803083
Свидетельство о публикации №108101803083
Рецензии
Анечка, плачу...Знаю, что не следует, а все равно, не удержалась...
Спасибо, дорогая!!!
Анна Малахова 08.03.2011 01:41 • Заявить о нарушении
Спасибо, дорогая!!!
Анна Малахова 08.03.2011 01:41 • Заявить о нарушении
Тяжело, когда уходят мамы... Моей маме было 97 лет, а всё равно безмерно жаль. Чернобривцы - её любимые цветы. И стихо это я написала у её могилки. Крепись, Анечка!!!
Душевно к тебе,
Анна Корниенко 09.03.2011 20:04 Заявить о нарушении
Душевно к тебе,
Анна Корниенко 09.03.2011 20:04 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.