Чорна спіраль гігантського смерчу,
Всмоктує душі і крутить у вихрі,
Тягучої, вічно живучої смерті.
Нейрони ростуть, мов планети хребти,
І знов оживають Везувії стихлі,
Дивується час, не в змозі іти.
А навхрест протягнуті тонкії струни,
Золотом ріжуть Аідову ніч,
І рушаться квітів всесвітні закони.
Даючи життя геніальним мутантам,
З зірками замість облич,
Що засліплюють очі Атлантам.
Чорна сп раль г гантського смерчу...
© Copyright: Олег Горбатюк, 2008
Свидетельство о публикации №108101703694
Свидетельство о публикации №108101703694
Рецензии