Бракує життя ще одного для Тебе,
Де сонце як сонце, і небо як небо,
Де всі декорації з цього узяті
Та тільки живем не у буднях, а в святі.
Такі собі дивнії янгольські ранки,
Ранкові газети і спільні сніданки,
І сонце в волоссі, виблискують очі,
Кохання у серці щось стиха шепоче.
Прогулянки містом, вітання всім схожим-
Усміхненим, щирим простим перехожим...
Ідемо в беретках і сумки великі,
У вухах FM, на ногах черевики.
* * *
Вперед крокувать чи блукати по колу
Мені не набридне з Тобою ніколи.
Крізь порох і спеку,калюжами в зливу
Іду, бо я вільна, жива і щаслива.
Січень,2007
Дивнi
© Copyright: Бараненко Олена, 2008
Свидетельство о публикации №108101502001
Свидетельство о публикации №108101502001
Рецензии