Я малюю портрет вечорами...

Я малюю портрет вечорами,
Та складаю ночами вірші,
І присвячую їх своїй мамі,
Споминаю матусю в тиші.

Ненька просить у Господа Б – га,
Вона молиться, знаю, весь час,
Щоб вела нас щаслива дорога,
Та щоб Світ Майбуття не погас.

Силу нам з молоком дарувала,
Діточок все життя берегла,
Колискові чудово співала,
Рятувала від бід, як могла.

Час пройшов і нема поруч мами,
А від спогадів серце болить…
В самоті залишилась, не з нами,
Її зірка яскрава блищить.

Як можливо, подовше, по довше,
Прошу я бережіть своїх мам,
Їх немає на Світі дороше,
Лиш вони міцно віддані нам…

6 вересня 2007 року.
Автор Геннадій Сівак.


Рецензии
Любые дети рождаются для счастья! Несчастными их делает лишь слепота воспитателей!
Вал

Валерий Буслов   08.04.2017 07:07     Заявить о нарушении
Спасибо Валерий!!!

Геннадий Сивак   08.04.2017 08:49   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.