***
Не відбирай, кохана, в мене цих степів,
Садків в смарагдово-черленім листі,
Старих, скрипучих, сивочолих яворів,-
І солов;я у росянім намисті.
Біленьку хату, де разки найперших слів,
Зібрав докупи, кришталево чисті.
Гаптованої в сині Ворскли. Берегів,-
Де верби і тополі урочисті.
Тут рідний край, тут батьківська земля,
Крилом лелека небо виміря,
В Гармонії карбує ранок чисті грані,
Біля кургану – день міняє світло й тінь,
Весь світ принишк, затих, завмер в чеканні
І рішень, і шукань, і воскресінь!
Не вiдбирай, кохана, в мене цих степiв
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2008
Свидетельство о публикации №108100600354
Свидетельство о публикации №108100600354
Рецензии
