Плине дощ по вулицях зневірених,
І зникає в подумках твоїх,
Знаешь, у житті крім чорно-білого
Ще існує безліч кольорів.
Бачиш, поле барвиться волошками,
Срібло залишається в роках,
Колір мають ревнощі і прОщення,
І дівочий сором на щоках.
Все у барвах: місто розгалуджене,
І мої вірші з численних букв,
І вуста, від пристрасті закушені
(Тільки не кажи, що ти забув).
Ти перетворив своє навколишнє
Лиш на біполярність дум і справ,
Та моє кохання ще у кольорі,
Тільки "прощавай" не має барв...
Бачиш, поле барвиться волошками,
І шепучуть трави нам удвох:
Це життя...Воно настільки спрощене:
Ти і я, і барви, і любов.
3.03.2008
Кольори
© Copyright: Баронесса фон Першке, 2008
Свидетельство о публикации №108092802150
Свидетельство о публикации №108092802150
Рецензии
