Місто проснулось
Місто проснулось,
позіхнуло,
зсунуло простирадло із себе,
сіло на схили Дніпра,
звісило ноги у воду,
мов на долівку холодну
і потягнулось.
Місто задерло голову
і побачило місяць,
що розповнів від вечірніх зітхань
і вранішніх,
певне,
і гордо висить на небі,
мов портрет на стіні коханої.
Город проснулся
Город проснулся
зевнув,
отодвинул одеяло из себя,
сел на склоны Днепра,
свесил ноги у воду,
как на холодный пол
И потянулся.
Город поднял голову вверх
и увидел луну,
что стала полнее от вечерних вздохов,
и утренними,
наверное,
и гордо весит на небе,
как портрет на стене любимой.
Город проснулся
© Copyright: Степаненко Василь, 2008
Свидетельство о публикации №108092100780
Свидетельство о публикации №108092100780
Рецензии