Їдуть Хілларі і Біллі
В своїм лімузині.
Коли раптом у машини
Скінчилась бензина.
Заїжджають на заправку.
Поки заправляли,
То господар із Хілларі
Любо розмовляли.
Від'їхали. І питає
Біллі у дружини:
- Звідкіля ти його знаєш,
Жінко, поясни-но?
Лімузин гойдає тихо,
Неблизенька путь.
- То моє кохання перше,
Джонні його звуть.
Усміхнувся радо Біллі:
- Бач, як пощастило,
От пішла б за нього заміж, -
То б машини мила,
І бензином заправляла
Мої лімузини.
А тепер ти – президента
Самого дружина!
- Не змінилося б нічого! -
Мружить очка сонні.
Просто президента Штатів
Тоді звали б Джонні!
Про Хiлларi i Бiллi
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108092103466
Свидетельство о публикации №108092103466
Рецензии
Пані Леся, у Вас блискуче почуття гумору, здорове відчуття фемінності, і просто захоплюючі вірші!!!А що, Королева бензоколонки, теж непогано звучить)))!
З повагою Тереза
Тереза Славович 14.10.2008 11:20 • Заявить о нарушении
З повагою Тереза
Тереза Славович 14.10.2008 11:20 • Заявить о нарушении
Терезо, для Хілларі це дрібно, вона ще до недавна на вищу посаду розраховувала. І, думаю, досягла б свого. А Біллі став би чоловіком президентки... От тільки хто б у нас Монікою тоді був?
Леся Романчук 14.10.2008 22:36 Заявить о нарушении
Леся Романчук 14.10.2008 22:36 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.