В моїй душі кохання не згасає,
Воно все з кожним днем палкіш.
І я тебе кохати закликаю,
Ії в минулому, прошу, залиш.
Вона – це те, що більше вже не буде,
Ії кохання, як зимовий день.
Не тільки я, тебе благають люди
Зануритись в красу нічних пісень.
Моє кохання мов той чарівний квітень,
Що з кожним днем життя дає усім.
Моє життя мов клен – до сонця тягне віти,
Послухай, що я тобі сповім.
Ти пам’ятаєш липневий, тихий вечір,
Той місяць, що зійшов і всі ті зорі?
Ти пам’ятаєш вечір, він, доречі,
Не зникне з моєї пам’яті ніколи.
Для мене ти мов та весняна квітка,
Яка пелюстки до сонця прстяга.
Лише той теплий і квітучий липень
Про поцілунки наші пам’ята.
Про кохання
© Copyright: Плохаядевочка, 2008
Свидетельство о публикации №108092102154
Свидетельство о публикации №108092102154
Рецензии